PublicationsThe U4 Blog

U4 Issue

Розвиток запобігання корупції в Україні: конструктивний підхід

Антикорупційний порядок денний України продовжує просуватися разючими темпами навіть в умовах війни. Разом із тим, у цьому дослідженні стверджується, що фокус на розбудові інституцій та правозастосуванні має бути збалансованим усуненням деяких з основних обмежень на шляху антикорупційної діяльності. Це дослідження представляє концепцію конструктивного запобігання, яка полягає у розробленні стратегій, спрямованих на стимулювання антикорупційної діяльності і поведінки, та надаються рекомендації щодо зміцнення деяких соціальних підвалин для боротьби з корупцією.

Also available in English
10 June 2024
Download PDF

Main points

  • Антикорупційну політику в Україні часто розглядають як три основні напрямки політики, які мають працювати в синергії: правовий, правоохоронний (каральний) та запобіжний.
  • Запобігання є важливим поняттям, однак в антикорупційній сфері воно ніколи не було чітко визначене. Фактично, в боротьбі з корупцією розрізняють два види запобігання: стримувальне запобігання та конструктивне запобігання. Стримувальне запобігання спрямоване на те, щоб позбавити стимулів до корупційної поведінки, тоді як конструктивне запобігання має на меті стимулювати антикорупційну поведінку.
  • Конструктивне запобігання має на меті стимулювати антикорупційну діяльність через зміцнення соціальних антикорупційних підвалин у спосіб, який неможливий для стримувального запобігання. Це досягається через усунення системних обмежень на прагнення окремих осіб, громад, бізнесу, громадських діячів та організацій, щоб активно долучатися до формування порядку денного боротьби з корупцією.
  • В Україні конструктивне запобігання було здебільшого другорядним. А проте конструктивне запобігання може допомогти зробити боротьбу з корупцією більш стійкою. Зокрема, аналітики вже вказували на ризик того, що з приєднанням до ЄС підходи, які наголошують на дотриманні законодавства та інституційному розвитку, можуть призвести лише до часткового впровадження реформ, які не змінять глибинних рушійних сил соціальної та політичної поведінки.
  • Ми рекомендуємо дії, які можуть здійснити уряд України, міжнародна спільнота, Національне агентство з питань запобігання корупції, органи місцевого самоврядування, громадянське суспільство та бізнес, аби покращити конструктивне запобігання корупції.

Cite this publication


Jackson, D. ; Huss, O. ; Keudel, O. (2024) Bergen: U4 Anti-Corruption Resource Centre, Chr. Michelsen Institute (U4 Issue 2024:05)

Download PDF

About the authors

Доктор Девід Джексон очолює тематичну роботу U4 над дослідженням неформальних контекстів корупції. У своїх дослідженнях Девід вивчає, як розуміння соціальних норм, політики "патрон-клієнт" та недержавних акторів може призвести до антикорупційних втручань, які краще пристосовані до контексту. Він є автором розділів різних книг і журнальних статей з питань врядування та має наукові ступені Оксфордського університету, Школи врядування Герті та Вільного університету Берліна.

Oksana Huss

Сфера наукових інтересів докторки Оксани Гус охоплює (анти)корупцію та громадські рухи, а також відкрите врядування та цифрові технології. Оксана здобула докторський ступінь в Інституті Розвитку та Миру в Німеччині та провела декілька дослідницьких стажувань у Канаді, Франції, Нідерландах та Швеції. Вона консультувала міжнародні організації, такі як Рада Європи, Комісія ЄС, ЮНЕСКО та УНЗ ООН.

Оксана є співзасновницею Міждисциплінарної мережі дослідників корупції та авторкою книги “Як корупція та антикорупційна політика підтримують гібридні режими: Стратегії політичного домінування за президентів України у 1994-2014 роках”.

Oleksandra Keudel

Олександра Койдель - доцентка кафедри публічної політики та врядування Київської школи економіки. У своїй дослідницькій роботі вона займається питаннями місцевої демократії, соціальних рухів та громадянської активності, а також взаємодії між бізнесом та політикою на місцевому рівні в Україні.Олександра також є консультанткою з питань відкритого врядування, антикорупційної політики та публічної доброчесності для міжнародних організацій (в тому числі Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи та Інституту планування освіти ЮНЕСКО). Олександра отримала ступінь PhD із політології у Вільному Університеті Берліна (Німеччина), магістра із міжнародного адміністрування та глобального врядування в Університеті Ґетеборга (Швеція) та магістра з міжнародної інформації Київського Інституту Міжнародних Відносин.

Disclaimer


All views in this text are the author(s)’, and may differ from the U4 partner agencies’ policies.

This work is licenced under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International licence (CC BY-NC-ND 4.0)

Photo


Photo:
Mny-Jhee, Shutterstock
COPYRIGHTED