Main points

• Антикорупційну політику в Україні часто розглядають як три основні напрямки політики, які мають працювати в синергії: правовий, правоохоронний (каральний) та запобіжний.
• Запобігання є важливим поняттям, однак в антикорупційній сфері воно ніколи не було чітко визначене. Фактично, в боротьбі з корупцією розрізняють два види запобігання: стримувальне запобігання та конструктивне запобігання. Стримувальне запобігання спрямоване на те, щоб позбавити стимулів до корупційної поведінки, тоді як конструктивне запобігання має на меті стимулювати антикорупційну поведінку.
• Конструктивне запобігання має на меті стимулювати антикорупційну діяльність через зміцнення соціальних антикорупційних підвалин у спосіб, який неможливий для стримувального запобігання. Це досягається через усунення системних обмежень на прагнення окремих осіб, громад, бізнесу, громадських діячів та організацій, щоб активно долучатися до формування порядку денного боротьби з корупцією.
• В Україні конструктивне запобігання було здебільшого другорядним. А проте конструктивне запобігання може допомогти зробити боротьбу з корупцією більш стійкою. Зокрема, аналітики вже вказували на ризик того, що з приєднанням до ЄС підходи, які наголошують на дотриманні законодавства та інституційному розвитку, можуть призвести лише до часткового впровадження реформ, які не змінять глибинних рушійних сил соціальної та політичної поведінки.
• Ми рекомендуємо дії, які можуть здійснити уряд України, міжнародна спільнота, Національне агентство з питань запобігання корупції, органи місцевого самоврядування, громадянське суспільство та бізнес, аби покращити конструктивне запобігання корупції.